ПОПЕРЕКОВЕ СПЛЕТЕННЯ, PLEXUS Топографія. Поперекове спле-тення утворюється передніми гілка-ми трьох верхніх поперекових, час-тиною передньої гілки XII грудного і IV-ro поперекового спинномозкових нервів. Воно розташоване в поперековій ділянці, попереду по-перечних відростків поперекових хребців, у товщі і позаду m. psoas major (Рис. 45). Внизу поперекове сплетення безпосередньо сполучене з крижовим сплетенням. Більшість гілок поперекового сплетення вихо-дять з-під латерального краю вели-кого поперекового м'яза, один нервпронизує цей м'яз, виходячи на його передню поверхню (n. genitofemo-ralis), і один нерв виходить з-під медіального краю великого попе-рекового м'яза (n. obturatorius). Гілки. Найбільшими гілками поперекового сплетення є стегновий і затульний нерви. Крім того, від сплетення відходять невеликі гілки, які розгалужуються в м'язах і шкірі живота, нижньої кінцівки та в зовнішніх статевих органах; ■ rr. musculares, м'язові гілки. йдуть до великого і малого поперекових м'язів, квадратного м'я-за попереку та міжпоперечних м'язів попереку; ■ n. iliohypogastricus, клубово- ■ підчеревний нерв, виходить з-під латерального краю великого по-перекового м'яза, проходить між поперечним та внутрішнім косим м'язами живота й іннервує всі м'язи живота, шкіру підчеревноїділянки та верхньо-латеральної частини сідничної ділянки; n. ilioinguinalis, клубово-пахвинний нерв, йде спочатку поряд з попереднім нервом, потім про-никає в пахвинний канал і, про-ходячи попереду сім'яного кана-тика або круглої зв'язки матки, закінчується в шкірі лобка і ка-литки (великих соромітних губ), а також віддає гілки до м'язів живота — зовнішнього та внут-рішнього косих і поперечного м'яза; n. genitofemoralis, статево-стег-новий нерв, пронизує m. psoas major і проходить по його пе-редній поверхні, де ділиться на статеву (r. genitalis) і стегнову (r. femoralis) гілки. Перша з них прямує в пахвинний канал, де проходить позаду від сім'яного канатика або круглої зв'язки мат-ки, іннервуючи m. cremaster, tu-nica dartos і шкіру калитки (або шкіру великої соромітної губи), а також шкіру верхньо-медіаль-ної поверхні стегна; друга гілка (r. femoralis) проходить під пахвинною зв'язкою через судинну затоку на стегно, де іннервує невелику ділянку шкіри (в верхній частині стегнового трикутника). ■ n. cutaneus femoris lateralis, бічний шкірний нерв стегна, виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза і прямує косо до spina iliaca anterior superior, де виходить на стегно і розгалужується в шкірі його бічної поверхні. Затульний нерв, n. obturatorius, це значна гілка поперекового спле-тення. Він виходить з присередньої сторони великого поперекового м'яза і по бічній стінці малого таза підходить до затульного каналу, через який проникає на стегно. На стегні затульний нерв лежить між привідними м'язами і ділиться на передню та задню гілки, які іннерву-ють ці м'язи, а також m. pectineus, m. gracilis, m. obturatorius externus і капсулу кульшового суглоба. Крім того, його шкірна гілка іннервує шкіру присередньої поверхні стегна над колінним суглобом. Як правило, існує ще й додатко-вий затульний нерв, n. obturatorius accessorius. Стегновий нерв, n. femoralis, є найбільшим нервом поперекового сплетення. Топографія. Нерв виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза і через lacuna musculorum проходить на стегно, де лежить у стегновому трикутнику, латерально від стегнової артерії (Рис. 46). Гілки. В стегновому трикутнику нерв віялоподібно розгалужується на численні гілки: ■ IT. musculares, м'язові гілки, ін-нервують чотириголовий, кра-вецький і гребінний м'язи стегна; ■ rr. cutanei anteriores, передні шкірні гілки (3-4), виходять з-під фасції і розгалужуються в шкірі передньо-медіальної поверхні стегна; ■ n. saphenus, підшкірний нерв, найдовший, він прямує в canalis adductorius разом із стегновими артерією і веною. З каналу нерв виходить через його передній отвір в lamina vastoadductoria (Рис. 47). Пройшовши під кра-вецьким м'язом, він тягнеться уздовж ...